Аматорське кіно

Холодні скроні я маю та хочу,
щоб жінка кохалася з ним обережно.
В страшенному трафіку - рухи-секунди
скидаються більше на доторк омани.

- Ти бачив, як небо не схоже на тебе?
- Ні, я не бачив. Не те мав на увазі.
- Скоріше за все, воно і не треба.
- Я був сильно вражений, коли мацав руками.
- А думаєш думка - така, яка мусить?
- Вона має бути такою, як треба.
- А я була в Києві, гуляла у центрі.
Я маю сказати у вас холодно, друже.

І склалося враження, що сам із собою…
Питаюсь у когось : який в тебе настрій.
а він чи вона мовчить та не чує,
як небо - прозоре та схоже на казку.

І знову веду діалоги із кимось,
на іншім кінці немає ні звуку.
Я буду робити це, бо мені оце треба.
Головне не забути, що відповідь буде.