Аматорське кіно

офіційний творчий блоґ Юрка Коретнюка

Гру 13

ні

Category: вірші

Ми перетворюємо нерви у іграшки.
Він іритує мене до неможливого.
Як запхати очі, щоб не бачили,
Як згасає небо від супротивного.

Тікають звірі з міста лабіринтами,
Злітають хворі зорі понад голови.
Ховають люди свої іграшки :
Він дратує усіх… Так неможливо ВЖЕ!

Зроби щось! – розрізай…
Злий моє серце у водограй.
Я буду думати і міряти
Так холодно… дихати… мені…

Ні…
Ні…

1 Comment so far

  1. Yurko Koretniuk Грудень 16th, 2006 11:25

    :)

Lascia un commento